Назва населеного пункту та коротка історія його заснування

Стверджують, що село Радча в історичних документах вперше згадується у 1606 році.

Краєзнавець Д.Г. Дутко пояснює, що Радчу, як і сусіднє село Іваниківку, заснував сандомирський воєвода Олександр Конецьпольський між 1641 і 1660 роками. За твердженнями Д.Г.Бучка, назва Радча, а в деяких документах Радка, походить від особової назви - Радкот суфікс – ей. 

Особова назва Радкот є відкомпозитивним деритивом якогось давньослав’янського імені з елементом Рад -, -рад: Радивон, Радомиль, Радомирь, Радгора і подібне.

В архівних документах зустрічаємо різні дати заснування Радчі. 

1606 рік слід вважати роком, з якого бере  свій   початок село Радча, як адміністративна одиниця у складі Польського Королівства. 

Походження назви населеного пункту

Про те серед радчанців з покоління в покоління передавались розповіді про заснування села, про походження його назви. З цих розповідей ми довідуємося, що село Радча в давнину було розташоване не на тій території, на якій воно існує тепер. На захід від сучасного села на відстані близько трьох кілометрів протікає невеличка річка Радчанка. Це приблизно пів кілометра на захід від сучасного селища Лисець. Тут побіля берега Радчанки, ще за княжих часів  було невелике поселення русичів, десь близько тридцяти хат. Поселення знаходилося біля шляху, що вів з Галича на угри через Богородчани, Надвірну,  Яремче, Яблуницький перевал. Тут, в поселенні знаходилася митна рада, що збирала мито з купців, які везли товар з Угорщини у Галич або навпаки. Охороняли митницю княжі воїни, які те ж жили в поселенні. Звали цих воїнів – ратичами, це слово походить від назви «рать» - воїни, воїнство, а основним видом зброї було ратище. Ввесь загін воїнів звався радчою охороною, в поселенні жили члени митної ради і радчої охорони, то й село назвали Радча. Ще й сьогодні, поле біля річки Радчанки, де за переказами містилося село, має назву Радчі (у вимові Ратчі).

Через певний час жителі Радчі почали переселятися в інше місце – в непрохідні ліси три кілометри на схід і осіли біл річки Похівки. Причиною переселення було те, що Радчанка була маловодною, а вода в ній – «гнилою», тобто забруднена, від якої хворіли люди і тварини, бо брала свій початок в болотистому лісі Мочір (тепер – Мочари). Другою причиною переселення було те, що жити біля торгового шляху було небезпечно, бо по ньому часто проїзджали військові загони, зокрема татаро-монгольські наїзники. Наприкінці ХVІ століття татаро-монголи  таки напали на село й зруйнували його. Так  ті поселенці, що врятувалися, і поселилися біля річки Похівка та зберегли стару назву – Ратчі (за місцевою говіркою), а літературна назва – Радча (інколи, рідко, чуємо Радше). 

Село Радча з 1950 року по 1962 рік входило в склад Радчанської сільської ради разом із селами Іваниківка, Забережжя та Похівка нинішнього Богородчанського району

З 1962  року по  1992  рік  в склад Радчанської  сільської  ради  входило Радча  та Чукалівка. 

З 1992 року до Радчанської  сільської  ради входить  тільки  с. Радча.

Логін: *

Пароль: *